пити

1) (що й без додатка — угамовувати спрагу якою-н. рідиною); попивати, посмоктувати, потягувати (потроху, час від часу); смоктати, цідити (повільно, пропускаючи рідину крізь зуби); сьорбати, посьорбувати, присьорбувати (повільно, перев. видаючи при цьому характерні звуки); хлеб[п]тати, хлебестати, хлиськати (про тварин — захоплюючи рідину язиком; про людину — перев. невеликими ковтками); смакувати (що, чим), тягти, тягнути (що — повільно, насолоджуючись); ковтати, глитати (зі сл. на означення рідини — "жадібно", "великими ковтками"); хлистати, дути, дудлити, жлукти[а]ти, лигати (жадібно, випиваючи значну кількість)

2) (що й без додатка — алкогольні напої), випивати, хилити, хиляти, смоктати, чаркувати, чаркуватися (з ким і без додатка), клюкати, лигати; пивати (часто, не раз); глушити, тягти, тягнути (перев. зі сл. "горілка"); дути, хлистати, хлеб[п]тати, хлебестати, дудлити, жлукти[а]ти (у великій кількості); заливатися (чим) (надмірно); розпивати (що — разом з ким-н.); похмелятися (чим і без додатка — наступного дня)

— Пор. напитися

3) (мати потяг до алкогольних напоїв, реґулярно їх уживати); пиячити, хилити (постійно напиватися, бути п'яницею); випивати, попивати, підпивати (уживати алкоголь потроху, час від часу); запивати, запиватися (мати запої)

4) див. пиячити